Мамі й тату на пораду

ГРАЄМОСЬ ВДОМА

АБО

РОЗВИВАЄМО ДРІБНУ МОТОРИКУ РУК

Шановні батьки!

Ви навіть не уявляєте собі, скільки різних скарбів є у Вашій квартирі. І всі вони допомагають розвивати дрібну моторику дитячих рученят, тактильну чутливість, пам'ять, мовлення, мислення. Не обов'язково скуповувати всі іграшки в магазині. Виявіть фантазію – і прості, доступні предмети стануть відмінними тренажерами для розвитку Ваших дітей.

Сірники, ватяні палички, ґудзики, жолуді, каштани... Коли дитина грається із дрібними предметами (звичайно, під наглядом дорослих!), розвивається не тільки дрібна моторика, а й просторове мислення, уява, тактильна чутливість.

Із сірників, ватяних паличок, жолудів, каштанів та ґудзиків можна викладати різні малюнки, як довільно, так і за схемою. Причому, всі ці предмети можна сполучити в одному малюнку. Починати краще із простих геометричних фігур – квадрата, трикутника, ромба, сонечка, а потім поступово ускладнювати гру. Із сірників, ватяних паличок добре виходять зірки, їжачки, машинки, ялинки, будь-які фігури, в яких є багато прямих ліній. Спочатку малюнок викладає мама, адже малюка потрібно зацікавити. Потім "мистецький твір" можна робити разом.

Навіть найменшим дітлахам буде корисно перебирати ґудзики – витягати з коробочки і складати назад, нанизувати ґудзики на мотузочку, робити намиста і браслети.

Тільки при цьому мама повинна бути на сторожі! Як би малюк не взяв іграшку до рота! Якщо дитина зовсім мала, і є велика небезпека, що вона проковтне дрібні деталі, насадіть ґудзики різного кольору та розміру на тверду міцну волосінь. Така іграшка може бути і брязкальцем, і рахунковим матеріалом, і наочним приладдям для вивчення кольорів, розміру та лічби.

 Ігри із сірниками

Всі батьки люблять повторювати: "Сірники дітям – не іграшка!" Правильно, звичайно. Тому що діти можуть що-небудь підпалити ненавмисне.

Але якщо поруч будуть мама або тато, то сірники можуть бути дуже цікавою іграшкою. Так уважає тато. Сьогодні він "У сірники" з Максом грає. Для початку він от яке завдання запропонував.

Утримай сірники

Покладіть на стіл 5 сірників і спробуйте взяти один із них великими пальцями.

Тепер підніміть другий сірник двома вказівними пальцями. Тепер – третій двома середніми пальцями. потім четвертий – двома безіменними. І, нарешті, п'ятий – двома мізинцями. Хто упустив сірник, той залиш.

Сірникова картина

Кожній дитині видайте сірники (скільки хочете – коробку, коробку на двох, коробочку на всіх). За командою учасники починають викладати із сірників картинку на тему, що задана ведучим. Це може бути своє ім'я, прізвищезображення якої-небудь тварини, смішного сюжету ("Тато спить", "Автоперегони", "Троє поросят" тощо). Виграє той, хто впорався швидше (із більш простими завданнями), або той, у кого вийшла найоригінальніша сірникова картина (із більш складними завданнями).

Скільки сірників?

Візьміть  сірникову коробку і покладіть у неї два сірники. Потрясіть коробку і запитайте в дітей, як вони вважають, скільки сірників зараз знаходиться в коробці. Діти теж можуть потрясти коробку, потримати її в руках. Але відкривати коробку може тільки ведучий. Отже, тепер Ви відкриваєте коробку і даєте дітям можливість перерахувати сірники. Перемагає той, хто назвав максимально близьке число.

Тепер можете ускладнити завдання: відвернувшись від дітей, додайте кілька сірників. Нехай діти знов вгадують їхню кількість.

Сірникові коробки

Сірникові коробки (чим більше, тим краще) можна використати в різних іграх. На чотирьох або шести кришечках, так само як і на внутрішніх коробочках, намалюйте однакові геометричні фігури: квадрат, коло, ромб, трикутник. Перемішайте кришечки і коробки. Попросіть малюків знайти і закрити пари. 

Де мій ґудзичок?

Якщо сірникових коробок у вас багато, можна їх склеїти в декілька рядів, як ящики в комоді. Іграшкове цуценя принесло із собою ґудзик (монетку, фішку, скріпку і т.д.) і хоче покласти його в ящик. Воно кладе іграшку в один з ящиків і розмовляє з малюком, розповідаючи про себе. Потім запитує малюка, в якому з ящиків знаходиться його ґудзик. Місце, куди цуценя кладе ґудзичок, постійно змінюється. Та й тривалість розмови постійно збільшується. Це завдання чудово тренує зорову пам'ять та увагу дитини.

Ложки, чашки, миски, сковорідки

Маленьким дітям дуже хочеться піти на кухню. А батькам це спричиняє безліч незручностей. Хоча, якщо до процесу поставитися з розумом, то з дитячої цікавості можна отримати багато користі. От, наприклад, всім відомо, що потрібно розвивати тактильне сприйняття. І батьки купують іграшки з різною фактурою поверхні. Потрібно вчити дитину понять "великий – маленький". А на кухні – стільки можливостей! Тут і розмаїтість різних поверхонь (гладкі ложки, ополоники, миски, плошки та шорстка сковорода), і вивчення співвідношень "великий – маленький" (цікаво, скільки ложок вміститься в миску, і чому туди не ввійде ополоник). А як весело стукати ополониками по каструлі або кришкою об кришку!

Тісто цілком можна використати як замінник пластиліну, адже це – чудовий матеріал для ліплення! Воно легко мнеться, менше забруднює, і не буде нічого страшного, якщо дитина для картини з будь-якого підручного матеріалу – ґудзиків, жолудів, сірників, круп, мотузочок, ниток, дроту, насіннячок, гілочок. Розминання тіста – цікаве і корисне заняття для малюка.

Крупи, сіль, кава, макарони теж знадобляться для "кухонної школи". Дрібну крупу (наприклад, манну) і сіль можна використати для пальчикового малювання. Для цього необхідно висипати крупу на піднос рівним пластом. Помалюйте самі, покажіть дитині, як це цікаво. Проведіть пальчиком по крупі. Вийде яскрава контрастна лінія. Потім візьміть пальчик дитини. Нехай малюк сам намалює кілька хаотичних ліній. Коли дитина зрозуміє, що потрібно робити, можна розпочинати малювання візерунків. Спочатку малює мама, потім – малюк. Малювати можна все, що завгодно: хаотичні лінії, будиночки, кола, забори, хмари, спіралі, обличчя, букви або цифри.

Велику крупу (гречку-ядрицю, горох, квасолю, кавові зернятка) можна використати для викладання картинок, так само як і із сірників, ґудзиків і ватяних паличок. Придатна вона і для аплікацій. Пересипати крупу цікавіше за все в прозорий посуд, щоб було видно.  

А ви знали, що в разі тривалого невикористання навички дрібної моторики можуть бути втраченими?⠀

⠀

У дрібної моторики є важлива особливість — вона дуже тісно пов'язана із нервною системою, зором, увагою, мовленням, пам'яттю та сприйняттям людини. Доведено, що розвиток навичок дрібної моторики безпосередньо впливає на розвиток мовлення дитини та зростання рівня інтелекту 🧠.⠀

⠀

Такі навички починають формуватися з перших місяців від моменту народження дитини. Вони розвиваються відповідно до фізичних параметрів дитини у тому чи іншому віку. Важливо розуміти, що кожна стадія розвитку дрібної моторики є свідченням того, що всі попередні стадії дитина пройшла успішно ✅.⠀

⠀

Тож розглянемо основні навички дрібної моторики 👆, які дитина набуває на різних етапах свого розвитку

      Дихання – потрібна та важлива функція організму, але є різниця чим дихати?

Пропоную розібрати два типи дихання: носове та ротове.

✅ Що відбувається при диханні носом?

Зі школи ми пам'ятаємо, що при проходженні через носові ходи та носову порожнину повітря зігрівається та очищається від дрібних частинок та пилки за допомогою спеціальних ворсинок. При такому типі дихання вентилюється носоглотка, в легені буде надходити достатній обсяг повітря, а відповідно і газообмін (надходження кислорода в дах, важливе для всього організму). Все знаходиться на своїх місцях та виконує свою функцію.

✅ Що відбувається при ротовому типі дихання? Повітря не очищається і не встигає зігрітися належним чином обсяг вдихуваного повітря ротом нижче, що призводить до зниження газообміну, носоглотки не вентилюється і, як наслідок, лімфоїдна тканина мигдаликів починає потроху розростатися і з'являються ті самі аденоїди. Що відбувається? Аденоїди, що з'явилися, заважають дитині спокійно дихати носом і повітря починає підтягуватися через рот, що відповідно призводить до зниження природного вентилювання носоглотки, і вільний простір поступово займають аденоїди, які заважають дихати.

✅ При диханні ротом - язик приймає нижнє положення (його місце за верхніми зубами), може навіть прокладатися (просуватися) між зубами, штовхаючи зуби вперед лицьовий скелет дитини поступово змінюється. А здавалося б, дитина просто дихає ротом замість носа. Приклади на фото(взяті з інтернету).

   ✅ Насправді дуже часто батьки або навіть педагоги не помічають як дихає дитина: спочатку списують на залишковий або алергічний риніт (нежить), поступово дитина звикає, а дорослі забувають і вже не помічають, що щось не так.

Чи можна це виправити?

Так, можна і потрібно: лікарі ортодонти, міофункціональні терапевти та логопеди допомагають у цьому випадку. Аденоїди зараз лікуються, міофункціональні тренування та застосування спеціальних трейнерів та тейпів, а дихальні гімнастики сприяють нормалізації дихання.

   Чи помічали ви за собою, дітьми чи знайомими ротовий тип дихання?

 

Граємось удома

або

                  РОЗВИВАЄМО ДРІБНУ МОТОРИКУ РУК
    

                                                      Шановні батьки!

Ви навіть не уявляєте собі, скільки різних скарбів є у Вашій квартирі. І всі вони допомагають розвивати дрібну моторику дитячих рученят, тактильну чутливість, пам'ять, мовлення, мислення. Не обов'язково скуповувати всі іграшки у магазині. Виявіть фантазію – і прості, доступні предмети стануть відмінними тренажерами для розвитку Ваших дітей.

Сірники, ватяні палички, гудзики, жолуді, каштани... Коли дитина грається із дрібними предметами (звичайно, під наглядом дорослих!), розвивається не лише дрібна моторика, а й просторове мислення, уява, тактильна чутливість.

Зі сірників, ватяних паличок, жолудів, каштанів та ґудзиків можна викладати різні малюнки, як довільно, так і за схемою. Причому всі ці предмети можна поєднати в одному малюнку. Починати краще із простих геометричних фігур – квадрата, трикутника, ромба, сонечка, а потім поступово ускладнювати гру. З сірників, ватяних паличок добре виходять зірки, їжачки, машинки, ялинки, будь-які фігури, в яких є багато прямих ліній. Спочатку малюнок викладає мама, адже малюка треба зацікавити. Потім мистецький твір можна робити разом.

Навіть найменшим дітлахам буде корисно перебирати гудзики – витягати з коробочки і складати назад, нанизувати гудзики на верезочку, робити буси і браслети. Тільки при цьому мати повинна бути на сторожі! Як би малюк не взявши іграшку до рота! Якщо дитина зовсім мала, і є велика опасність, що вона проковтне дрібні деталі, насадіть гудзики різного кольору та розміру на тверду міцну волосінь. Така іграшка може бути і брязкальцем, і рахунковим матеріалом, і наочним приладдям для вивчення кольорів, розміру та лічби.

 Ігри із сірниками

Всі батьки люблять повторювати: "Сірники дітям – не іграшка!" Правильно, звісно. Тому що діти можуть що-небудь підпалити ненавмисно.

Але якщо поруч будуть мама чи тато, то сірники можуть бути дуже цікавою іграшкою. Так шанує тато. Сьогодні він "У сірники" з Максом грає. Для початку він від якого завдання запропонував.

Утримай сірники

Покладіть на стіл 5 сірників і спробуйте взяти один із них великими пальцями.

Тепер підніміть другу сірник двома вказівними пальцями. Тепер – третій двома середніми пальцями. потім четвертий – двома безіменними. І, нарешті, п'ятий – двома мізинцями. Хто упустив сірник, той залиш.

Сірнікова картина

Кожній дитині видайте сірники (скільки хочете – коробку, коробку на двох, коробочку на всіх). За командою учасники починають викладати із сірників картинку на тему, що задана ведучим. Це може бути своє ім'я, прізвище, зображення якогось тварини, смішного сюжету ("Тато спит", "Автоперегоні", "Троє поросят" тощо). Виграє той, хто впорався швидше (із більш простими завданнями), або той, у кого вийшла найоригінальніша сірникова картина (із більш складними завданнями).

Скільки сірників?

Візьміть   сірникову коробку і покладіть у неї дві сірники. Потрясіть коробку і запитайте у дітей, як вони вважають, скільки сірників зараз знаходиться в коробці. Діти теж можуть потрясти коробку, потримати її в руках. Але відкривати коробку може лише провідний. Отже, тепер Ви відкриваєте коробку і даєте дітям можливість перерахувати сірники. Перемагає той, хто назвав максимально близьке число.

Тепер можете ускладнити завдання: відвернувшись від дітей, додайте кілька сірників. Нехай діти знову вгадують їхнє число.

Сірникові коробки

Сірникові коробки (чим більше, тим краще) можна використати у різних іграх. На чотирьох або шести кришечках, так само як і на внутрішніх коробочках, намалюйте однакові геометричні фігури: квадрат, коло, ромб, трекутник. Перемішайте кришечки та коробки. Попросіть малюків знайти та закрити парі.

 

 

Де мій ґудзичок?

Якщо сірникових коробок у вас багато, можна їх склеїти у кілька рядів, як ящики у комоді. Іграшковий цуценя приніс із собою ґудзик (монетку, фішку, скріпку і т.д.) і хоче покласти його в ящик. Воно кладе іграшку в один із ящиків і розмовляє з малюком, розповідаючи про себе. Потім запитує малюка, в якому з ящиків знаходиться його ґудзік. Місце, куди цуценя кладе ґудзичок, постійно змінюється. Та й тривалість розмови постійно збільшується. Це завдання чудово тренує зорову пам'ять та увагу дитини.

Ложки, чашки, миски, сковорідки

Маленьким дітям дуже хочеться піти на кухню. А батькам це спричиняє безліч неудобств. Хоча якщо до процесу поставитися з розумом, то з дитячої цікавості можна отримати багато користі. Від, наприклад, усім відомо, що потрібно розвивати тактильне сприйняття. І батьки купують іграшки з різною фактурою поверхні. Потрібно вчити дитину зрозуміти "великий – маленький". А на кухні – стільки можливостей! Тут і розмаїтість різних поверхонь (гладкі ложки, ополоники, миски, плошки та шорстка сковорода), і вивчення співвідношень "великий – маленький" (цікаво, скільки ложок уміститься в миску, і чому туди не ввійде ополоник). А як весело стукати ополониками по каструлі чи кришкою об кришку!

Тісто цілком можна використати як замінник пластиліну, адже це – чудовий матеріал для ліплення! Воно легко меніться, менше загрязнює, і не буде нічого страшного, якщо дитина для картини з будь-якого підручного матеріалу – ґудзиків, жолудів, сірників, круп, вершків, ниток, проволоки, насіннячок, гілочок. Розминання тесту – цікаве та корисне заняття для малюка.

Крупи, сіль, кава, макарони теж знадобляться для "кухонної школи". Дрібну крупу (наприклад, манну) і сіль можна використовувати для пальчикового малювання. Для цього необхідно висипати крупу на піднос рівним шаром. Помалюйте самі, покажіть дитині, як це цікаво. Проведіть пальчиком по крупі. Вийде яскрава контрастна лінія. Потім візьміть пальчик дитини. Нехай малюк сам намалює кілька хаотичних ліній. Коли дитина зрозуміє, що потрібно робити, можна розпочинати малювання візерунків. Спершу малює мама, потім – малюк. Малювати можна все, що завгодно: хаотичні лінії, будиночки, кола, паркани, тучі, спіралі, обличчя, букви чи цифри.

Велику крупу (гречку-ядрицю, горох, квасолю, кавові зернята) можна використовувати для викладання картинок, так само як і із сірників, ґудзиків та ватяних паличок. Придатна вона і для аплікацій. Пересипати крупу найцікавіше у прозорий посуд, щоб було видно.